Т. Г. ШЕВЧЕНКУ ( УКРАЇНА ВСТАЛА)
Правду ти казав Тарасе –
Україна встала,
У Львові, потім на Донбасі
Гімну заспівала.
Встала, батьку, оживає
Від Сяну до Дону,
«Ще не вмерла» люд горлає
Під церковні дзвони.
Пригодилася сокира,
Гострена дідами,
«Волі нам», до волі – «Миру»,
Ти, Тарас, був з нами.
На могилі, що розрита,
Дух козацький тужить,
По «Небесній Сотні» вбитій
Панахиду служить.
Знову вмилась Україна
Кров’ю та вогнями,
Знов хоронить мати сина,
Ти, Тарас, був з нами.
Не зміліє Дніпр широкий,
В ньому кров повстанча,
Ти вже з нами 200 років
І радієш, й плачеш.
Боремося і поборем,
То ж «Героям – слава»!
Від Чернігова до моря
Україна встала.
Помолись за нас, Кобзарю,
Проси в Бога долі,
Не моли Вкраїні раю -
Попроси лиш «Волі».
І від Дону аж до Сяну
Заживем на ново.
І тебе, Тара,с пом’янем
«Не злим тихим словом».
